Здоров’я в значній мірі залежить від екологічних і географічних чинників,
від умов життя і праці, але головне від способу життя людини, її світогляду,
духовності, ставленню до інших людей.
Здоров’я має займати перше місце в системі цінностей і потреб людини, адже
хвора людина не може реалізувати себе, у певній мірі, їй не в радість
матеріальні цінності, влада, слава.
На жаль, ми не бережемо свого здоров’я, поки здорові. Ціну здоров’я більшість
усвідомлює, коли воно вже втрачене.
Від стану здоров’я залежить успішність, працездатність учнів, їх настрій.
Вміння зосереджуватися, бути врівноваженими, життєрадісними, товариськими.
Погіршення стану здоров’я дітей значно обмежує успіхи у навчанні, гальмує
суспільний розвиток.
Вчителі – початкових класів повинні бути зацікавлені у формуванні в учнів
свідомого ставлення до здоров’я, оволодіння ними основами здорового способу
життя та навичками безпечної для здоров’я поведінки.
Діти психологічно не готові вести здоровий спосіб життя, бо не усвідомлюють
потреби в цьому. Тому першочергове завдання вчителя закласти фундамент, на
якому пізніше сформуються дитячі здорові звички, безпечна поведінка, власний
здоровий спосіб життя, світогляд.
Дитина може займатися зміцненням свого здоров’я або з примусу, або коли це
цікаво, приємно.
Доцільним є – застосування системного підходу до вирішення проблеми
збереження і зміцнення здоров’я дітей.
Надзвичайно важливим є те, як ми починаємо день. Усміхнімося дітям, а вони
посміхатимуться один одному. Усмішка нейтралізує негативні емоції, додає
позитивних. Подаруємо чудову посмішку один одному і додамо один одному
здоров’я.
Кожний урок повинен починатися емоційно – психологічною підготовкою учнів з
використанням психологічних зарядок, аутотренінгів.
Більшість урочного часу проходить сидячи, основна напруга полягає на м’язи
спини, тому на уроках слід проводити вправи, корисні для збереження постави. Це
вправи для зміцнення хребта, зняття напруження м’язів спини.
Учням початкових класів дуже важко висидіти весь урок. Для підвищення
працездатності, поліпшення їхнього здоров’я дуже корисні різноманітні
фізкультхвилинки. Вони знімають втому, відновлюють сили, нормалізують увагу і
активність, підвищують емоційний тонус учнів.
Фізкультхвилинки слід добирати з урахуванням характеру навчальної
діяльності на уроках. Після письмової роботи доцільно виконувати пальчикову
гімнастику, струшування кистями рук. Коли тривалий час виконуються завдання,
пов’язані з розумовим навантаженням, дітьми виконуються психогімнастичні вправи
і т. д.
На першому уроці організм дітей ще не повністю прокинувся, тому для
підвищення тонусу необхідно виконувати дихальні вправи, які допоможуть
відновити кисневий режим, надати організму бадьорості.
На другому уроці працездатність школярів досягає максимального рівня тому,
щоб запобігти виникненню втоми необхідно виконати розвантажувальні вправи.
Вправи виконують легко та повільно.
На третьому уроці рівень працездатності учнів ще максимальний, тому важливо
дібрати вправи таким чином, щоб не перевтомити дітей, а лише зняти надмірну
напруженість.
На п’ятому і шостому уроці, якщо не виконувати відповідних вправ, неминуче
виникне втома і порушиться нормальна робота дитячого організму. Тому особливу
увагу слід приділяти дихальним вправам, гімнастиці для очей та зняттю
напруження.
Із задоволенням учні виконують вправи, коли вони супроводжуються веселою
музикою, цікавими віршами.
Великий позитивний вплив на учнів мають музичні фізкультхвилинки. Здавна
відомо про лікувальні властивості музики які застосовують для лікування
нервової системи.
Повільна музика знімає нервове напруження, перенастроює нервову систему на
спокійний ритм. А весела – піднімає настрій, викликає усмішку, робить людину
добрішою. Темп музики впливає на роботу серця, температуру шкіри. Добра музика
поліпшує самопочуття.
На уроках поряд із фізкультхвилинками доцільно активно застосовувати і
валеологічні паузи, в які включаються вправи на дихання, різні види
самомасажів.
Практичне застосування вчителем на уроці різноманітних методів профілактики
втоми в учнів не тільки запобігає деформаціям кісткової системи, виникненню
короткозорості та іншим захворюванням, а й активізує розумову діяльність
школяра.
Існує тісний взаємозв’язок між психічною і фізичною складовими здоров’я.
Тому кожна фізична вправа має повне психологічне навантаження, спрямована на
формування позитивного емоційного стану.
Навчання і виховання дітей мають певні особливості, які позитивно впливають
як на здоров’я так і на фізичний розвиток дітей.
На уроках в поєднанні з іншими методичними прийомами можна використовувати
загадки, цікаві завдання, кросворди, вірші, казки, оповідання валеологічного
характеру; проводити ігри, вікторини здоров’язберегаючого змісту все це дуже
зацікавлює дітей, дає їм більш поширені знання, вони краще і швидше
запам’ятовують матеріал, значно менше перевтомлюються.
Урізноманітнення видів роботи із застосуванням гри або використанням
цікавого матеріалу знімає втому, гальмівні процеси мозку, загострює пам'ять.
Корисно включати в розповідь учителя під час бесіди уривки з художніх
творів, віршів, пісень і навіть казок.
За допомогою різноманітних форм роботи слід ознайомлювати учнів з корисними
звичками, безпечною поведінкою, здоровим способом життя, взаємодією з природою
і навколишнім світом, іншими людьми.
Головне місце в розвитку молодших школярів посідає рідна мова як основа
навчання і виховання дитини. На уроках доцільно використовувати тексти для
списування та диктантів профілактичного змісту, наприклад: "Бережи
зір", "Комора вітамінів", "Правила безпечної
поведінки", "Як вберегтися від грипу".
Задачі про здоров’я викликають зацікавленість до математики. Основним в
оздоровчій роботі з дітьми є уроки природознавства, громадянської освіти і на
сам перед і основ здоров’я. На цих уроках повинні максимально висвітлюватися
теоретичні питання збереження здоров’я. Подача матеріалу у вигляді подорожі,
гри збуджує емоції дітей, розширює кругозір. Отже гра і світ цікавого не
перестають впливати на розвиток дитини в навчальному процесі школи.
Ігри на уроках активізують процес пізнання, розвивають мислення, заохочують
до роботи, а також несуть в собі виховний зміст та формують навички здорового
способу життя.
Вдало організована навчально-виховна робота сприятиме формуванню корисних
умінь і навичок у сфері раціонального харчування, готовності дотримуватись
правил здорового харчування; утвердженню певних смакових переваг дітей;
впливатиме на організацію та структуру харчування у сім’ях.
У роботі з дітьми та батьками треба постійно наголошувати:
- Щоб добре почуватися, необхідно дотримуватися певного режиму. Розпорядок
дня є важливою складовою здорового способу життя.
Збереження і зміцнення здоров’я учнів початкових класів та формування в них
стійкого здорового способу життя відбувається більш ефективно за умови, коли
батьки особистим прикладом спонукатимуть дітей дбати про своє здоров’я. Тому
особливу увагу треба приділяти роботі з батьками: бесіди, лекції, диспути,
конкурси, родинні свята, дні довкілля, здоров’я, сім’ї.
Головна мета бесід з батьками – дати систему теоретичних знань та
практичних навичок, спрямованих на збереження та зміцнення здоров’я дітей та
інших членів родини.
Таким чином, важливими чинниками формування в молодших школярів умінь і
навичок здорового способу життя є як навчальна, так і позаурочна виховна
діяльність, у процесі якої створюються необхідні умови для розширення та
поглиблення валеологічних знань, відбувається накопичення досвіду оздоровчих
дій та позитивної взаємодії з дорослими й однолітками, відпрацьовуються на
практиці вміння і навички протидії шкідливим звичкам, необхідні для збереження
та зміцнення здоров’я.
|