10 основних помилок у вихованні дитини.

Усім батькам хочеться бачити своїх дітей здоровими, інтелектуально розвиненими і самостійними особистостями, але нерідко мами і тати допускають помилки у вихованні за які, згодом, доводиться розплачуватися дитині.

1. Небажання прислухатися до дитячої думки
Батьки щиро дивуються: навіщо питати, що думає дитина з того чи іншого приводу, якщо рішення все одно приймуть вони. Через пару років, мама і тато почнуть обурюватися: чому їх чадо не вміє приймати дорослі самостійні рішення. Виховавши в ньому інфантильність, батьки допустили серйозну помилку, виправити яку не так-то просто.
Що робити? Надати дитині право вибору, тому що не приймаючи особистих рішень, ваше чадо не стане самостійним.

2. Перевищення батьківської влади
Батьки повністю контролюють дії дитини, жорстко обмежуючи її право на свободу. У результаті: низька адаптаційна здатність у суспільстві, конфлікти з однолітками, загострення відносин з батьками.
Що робити? Не використовуйте свій авторитет проти дитини. Будьте більш тактовними по відношенню до неї.

3. Розбіжності у вихованні
Багато мам і тат розходяться у виховних цілях. У таких сім’ях строгість батька з контрастом терпимості і м’якості матері, не дозволяє дитині відрізняти легку витівку від значного проступку.
Що робити? Батьки повинні дотримуватися єдиних поглядів на виховний процес.

 4. Непослідовність у вихованні
Таке зустрічається часто. Наприклад, сьогодні мама заборонила дивитися мультфільми через отриману двійку на тиждень, але вже завтра заборона знімається. В результаті, дитина несерйозно ставиться до покарань і заборонам.
Що робити? Якщо ви прийняли якесь рішення, відстоюйте свою точку зору до кінця.

5. Емоційне відкидання
Батьки обтяжуються власною дитиною, не отримуючи від спілкування з ним належного задоволення. Частіше таке буває в сім’ях з двома і більше дітьми, один з яких отримує більше любові та уваги, ніж інші. Відкинута дитина виростає потайною і образливою.
Що робити? Свої почуття до дітей важливо ділити порівну. Не можна їх ділити на улюблених і «не дуже». І тоді між дітьми не буде ревнощі і ворожнеча, яка ніколи не дозволить їм зблизитися.

 6. Виховання вундеркінда
Бажаючи дати дитині прекрасну освіту і розвинути її, часом надумані, здібності, батьки позбавляють її повноцінного дитинства. Таку дитину можна назвати нещасною – вона завжди поспішає, чимось зайнята. ЇЇ нервова система перевантажена. Вона протестує проти такого режиму наростаючою тривогою і неврозами.
Що робити? Подарувати дитині більше свободи, позбавивши її від невиправданої зайнятості.

7. Гіпопротекції
Дефіцит уваги аж до байдужості до долі дитини. У результаті дитина відчуває себе самотньою і безпорадною перед навколишньою дійсністю.
Що робити? Батьки повинні переглянути свої погляди на виховання, дати дитині моральну підтримку, частіше перебувати поруч, повірити в її успіх.

8. Гіперопіка
Надмірна турбота про дитину, оточення її підвищеною увагою. Наслідок гіперопіки – соціальна безпорадність і егоцентризм.
Що робити? Батькам слід усвідомлювати приховані мотиви своєї поведінки, що нормалізує їх ставлення до свого чада.

9. Надмірна суворість
Якщо ви не спускаєте дитині жодної провини, вважаючи, що, таким чином, ви вчите її хорошому: дисципліни, чесності тощо, ви помиляєтеся. Постійні окрики і покарання породжують невпевненість, вашій дитині складно вибудовувати відносини з оточуючими, тому що вона сумнівається в їх щирості.
Що робити? Якщо ви не хочете стати ворогом власної дитини, навчіться стримувати свої емоції.

10. Батьківський егоїзм
Це поширена помилка багатьох мам і тат: згадайте, напевно, ви обрушували гнів на дитину, якщо вона своєю гучною грою заважала вам відпочивати. Або вдавалися до дрібної брехні, щоб швидше її заспокоїти. У результаті, дитина відчуває себе знедоленою, розуміючи, що нарівні з вами вона не має право на ігри та спілкування.
Що робити? Не піддаючись емоціям, роз’яснити дитині виниклі обставини, роблячи її рівноправним співучасником того, що відбувається.

Виховання дитини – тяжка праця, але виправляти допущені помилки і перевиховувати заново – ще складніше. Багато батьків розуміють свої помилки надто пізно, зустрічаючи холод і байдужість своєї дорослої дитини.